У пошуках щастя
Вимірюю гроти пустельні,
У пошуках долі
Вертаю на давні стежки.
У пошуках віри
Стаю на коліна з постелі
Й крізь терні-осоти
До Бога іду навпрошки.
Прошита нетлінням,
Освічую нове спасіння.
Пришита до Неба,
Гойдаю колиску прощень.
Звершилось! На полі
Ген зелено сходить насіння
Нового життя,
І зневіру розбито ущент!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : мысли в авоське-42 - irina kramarenko Еще на заре христианства Библия возвысила человека над природой, провозгласив его ОТВЕТСТВЕННЫМ за нее. Звери и деревья - его подопечные, а не "братья"....??.
